Чому жінки сумніваються: чи можна продавати своє весільне плаття..

Весільна сукня – неоднозначний предмет гардероба, адже з ним пов’язано стільки хвилювань, емоцій, спогадів!

Після весільної урочистості всі задумуються, що робити з сукнею. Забобони відносно цього атрибуту примушують відмовитися від продажу прекрасного наряду, адже народна мудрість часто застерігає від неприємностей, інформує Ukr.Media.

Чи можна продавати весільну сукню: народні прикмети

Наші бабусі вважали, що продавати весільну сукню ні в якому разі не можна. Вона повинна дбайливо зберігатися і в ідеалі передаватися по жіночій лінії з покоління в покоління. Не обов’язково одягати в цей же наряд донечку чи внучку, але позбавлятися від нього, викидати, передавати в чужі руки собі дорожче. Чому?

Народна мудрість – справа тонка, сперечатися марно. Всі важливі моменти життя (народження, хрестини, заміжжя, прощання з покійним) були суворо регламентовані, і з кожним були пов’язані особливі прикмети, правила. Весілля – основний етап у долі жінки, звідси й особливе ставлення до весільної атрибутики: сукні, фати, рукавичок, квіткових букетів.

Вважалося, що весільна сукня володіє особливою енергетикою, символізує сімейне щастя, щасливий шлюб. Якщо позбутися від цього предмета гардероба, можна втратити своє щастя, змінити долю в гіршу сторону. Не тільки продавати, але й позичати, віддавати просто так, викидати його не можна. Це може призвести до руйнування щасливого сімейного життя.

Більш того, по одному з забобонів, на весільну сукню можна навести цілеспрямоване або не навмисне псування. Зла відьма, яка має доступ до такого цінного предмета, може винищити його власницю, заподіяти шкоду її чоловікові. Інший варіант – скористатися сукнею щасливої нареченої, щоб зняти порчу на самотність з іншої жінки. Але це знову ж таки відіб’ється на власниці весільного вбрання.

Навіть подруга чи родичка, якій вдалося його приміряти, може завдати господині сукні (нехай і ненавмисно) енергетичної шкоди. Її заздрість, злість, образа позначаться на сімейному житті самим згубним чином. Ось чому одяг з весільного торжества ховали подалі від чужих очей і дбайливо зберігали все життя. Питання про те, чи можна продавати весільну сукню, ще сто років тому здавалося б недоречним.

Прихильно сприймалася лише передача сукні від матері до дочки, та й то в тому випадку, якщо шлюб батьків був щасливим і довгим. Вважалося, що це зміцнить новий союз, і молоді проживуть життя так само довго і щасливо.

Так чи можна продавати весільну сукню?

Насправді всі народні забобони засновані на практичності. Весільна сукня шиється з красивої дорогої тканини, яка в стародавні часи цінувалася дуже дорого. Не кожна сім’я могла собі дозволити видати доньку заміж у новому, з голочки, дорогому вбранні. Тому сукня, що дісталася від бабусі, дбайливо діставалася скрині і реанімувалась.

Якщо ви вірите, що на весільний наряд можна навести порчу, то розлучатися з ним не варто. Психологія – річ не менш тонка, ніж народні забобони (згадайте булгаковського героя, який помер від саркоми легені із-за власної недоврливості). Якщо ви вагаєтесь, не наважуючись позбутися від весільного вбрання, то не треба примушувати себе: ірраціональний страх, сильні негативні переживання здатні вплинути на фізичне здоров’я. Ось, власне, і вся відповідь на питання, чи можна продавати весільну сукню.

Більш символічною, до речі, в плані енергетичного захисту є фата. Ось вже її взагалі нікому віддавати не можна, хоча сьогодні багато хто відноситься до цієї деталі лише як до неодмінного аксесуару, доповнюючого образ. А раніше фатою юну дівчину символічно захищали від недоброго погляду. Під білосніжним покривалом ніякі злі сили були не в змозі зіпсувати її здоров’я, здатність стати матір’ю і доброю дружиною. Зняти фату і оголити обличчя юна наречена могла лише після закінчення обряду.

Фату зберігали дуже дбайливо, саме нею покривали хворих дітей і читали молитву. Вважалося, що материнська фата сприяла швидкому одужанню.

Чи можна продавати весільну сукню: сучасні погляди

Дівчата на жіночих форумах дуже люблять ставити питання про весільне вбрання. Воно й зрозуміло: зберігати таке чудо десь треба, а де? Місця вона займає багато, та й не потрібно воно більше. До того ж зайва копійка, отримана за продану сукню, зовсім не зайва в скарбничці молодої сім’ї.

Годувати моль непотрібними речами теж якось не хочеться. Ось і запитують один в одного вчорашні наречені, чи можна продати весільну сукню, чи не буде біди. Якщо міркувати логічно, то слідування народним повір’ями має сенс лише при дотриманні того ж укладу життя. Поклавши руку на серце, багато дівчат виходить заміж незайманими? Багато хто з них ходять до причастя якщо не щотижня, то хоча б раз в місяць? То-То й воно.

Зовнішня сторона звичаю збережена, але його сенс найчастіше загублений. Тому не варто так вже страждати щодо сукні. Хочеться зберігати – зберігайте. Хочеться продати – продавайте. Інше питання, чи вдасться це зробити. Часто буває, що витрачені гроші повернути не вдасться, хіба що виставити на продаж якесь унікальне вбрання за низькою ціною. Ціна носіння весільного плаття – тридцять відсотків від його вартості.

Багато дівчат віддають перевагу зшити або купити абсолютно новий наряд, ніж скористатися чужим. Однак згідно з тим же народним повір’ями, у вбранні нареченої має бути щось «чуже», що дісталася від заміжньої жінки: матері, близької подруги або родички. Вишита власноруч хустка, стрічка, шпилька.

Якщо продати весільну сукню не вдасться, не біда. Зберігати таку красу можна для власних цілей. Наприклад, перешити його у вечірній наряд або святкову сукню для дочки. А можна і взагалі не чіпати. Хай лежить. А використовувати свій весільний талісман можна як еталон краси: якщо вдасться натягнути, все в нормі. Якщо десь не сходиться – пора братися за себе. Загалом, продавати чи не продавати – кожна дівчина повинна вирішити сама.

Якщо не вдалося продати, як зберігати весільну сукню?

В першу чергу потрібно перевірити, наскільки воно чисте, чи немає плям і інших забруднень. Краще всього не тягнути і віддати його в хімчистку в перші два тижні після весілля, щоб результат був гарантований. Не потрібно намагатися відіпрати його самостійно, навряд чи вдасться зробити це якісно. Не можна зберігати весільну сукню в поліетиленовому пакеті: вона пожовтіє і придбає неприємний запах. Можна скористатися спеціальними плічками, помістивши сукню в дихаючий чохол і поклавши засіб від молі. Сукню в чохлі не варто поміщати в тісну шафу щоб уникнути його деформації.

Зберігайте весільну сукню краще в коробці, при цьому вона повинна пропускати повітря щоб уникнути утворення плісняви і грибків. Для цього підійде щільний картон. Коробку періодично міняйти. Перш ніж помістити сукню в коробку, слід упакувати її у білий папір. Місце для зберігання коробки з весільною сукнею має бути чистим і сухим, не занадто вологим і жарким. Ідеально підійде темне провітрюване приміщення. Прямі сонячні промені можуть змінити колір сукні. Весільну сукню необхідно час від часу “провітрювати”, дістаючи з коробки і перевіряючи її стан.