Місяць: Листопад 2024
– А що це в тебе їсти не наварено? Чоловік з роботи прийде, а у тебе і нагодувати нічим? – запитала у Марічки її бабуся, розв’язуючи хустку в коридорі. Марічка дуже здивувалася, розглядаючи жінку, яку бачила тільки на старих фото, але відповіла: – Як не наварено? Ось, бабусю, борщ на плиті, а чоловіка в мене то нема… – А куртка чия висить руда? Не Олексія? Марічка здивовано глянула на одяг
Таня з Миколою познайомилися прямо на роботі. Він залицявся красиво. Квіти, сюрпризики, подарунки… Через півроку вони зіграли весілля. Через рік з’явився первісток, синочок Ромка. Таня і не помітила, як чоловік став віддалятися. Одного разу він не прийшов з роботи. Пізно ввечері пролунав дзвінок: – Не чекай мене. Завтра все поясню.
Ні, Наталя не вірила в те, що годину тому по телефону їй розповіла подруга про Катю. Такого просто не могло бути. Годину назад Таня з неприхованою радістю в голосі і повідомила Наталі, про те, що Катю вигнав чоловік з дому, разом з дочкою. Наталя тут же набрала номер Каті, вона довго не брала трубку, потім відповіла: – Я тобі потім передзвоню. – Катя, почекай, у мене тільки одне питання, чому він раптом надумав робити цей тест?
– Та що ж цей італієць наробив? Таке зробив і шукай вітра в полі, – хитала головою мати Тетяни. Та вона ще не знала, італійця Таня шукала навмисно – сподівалася народити дитину і поїхати в Італію. Про те що в положенні Тетяна спеціально не говорила, аж поки не стало помітно. Та італієць цьому не зрадів
Все село гуляла на весіллі Мироненків. Оленка в білій сукні, Віктор у своєму темно-синьому костюмі з величезною білою півонією!.. Красень, а не жених! А потім настали будні. І начебто налагоджуватися все стало. Але баба Нюра все одно за внука переживала. Правнуків бабуся чекала, а дітей все не було! І раптом сталося те, чого від Оленки не очікувала навіть баба Нюра
Світлана та Андрій одружилися і як всі молодята були щасливі. Жили вони скромно в старенькому будиночку. Жили вони дружно, тільки коли їх відвідували родичі, траплялися у них сварки. – А що це у вас суп вчорашній тут? Ти цим Андрія годувати будеш? – питала мама Андрія Світлану. – Так, він ще цілком хороший, та салат у нас ще на обід, – виправдовувалася молода дружина.
– Я візьму до себе в клас вашу дівчинку, якщо ви не проти, – сказала вчителька, яка почула розмову моєї мами, завуча і ще однієї вчительки. Та вчителька, в клас якої мама намагалася мене влаштувати, брати категорично мене не хотіла. – Так вона ж у вас двієчницею буде, читати не вміє. – Ось такий був у неї аргумент. – А де це бачено, щоб в “А” класі були двієчники?
Заміж Олена вийшла в 18 років. Олег в школі за нею хвостом ходив. Після випускного він і зробив їй пропозицію. Весілля робити не стали. Розписалися. Мати Олега будинок продала, і переїхали вони в інше село. Якось Олена сиділа на кухні і плакала. Тут двері відчинилися і зайшла свекруха. Олена підняла заплакані очі. – Що ж сталося у вас, що ти так плачеш?
