Жодна людина не гідна такої сильної поваги і подяки, як та, що дала життя, виховала і всьому навчила. Кожен з батьків вносить великий внесок в долю і виховання своїх дітей.

Від батька діти отримують чіткі кар’єрні установки, вчаться вірити в себе, налагоджувати життєвий шлях і ставити правильні цілі.

Від матері – знання про те, як важливі сім’я, турбота одне про одного і будинок, в якому всі разом живуть.

Людина, позбавлена батьківської любові, сама позбавляється можливості любити і цінувати когось. Той, хто з якоїсь причини не цінує і не поважає своїх батьків, буде жити неповноцінним життям. Він ніби дерево без коріння – вітер чи опади здатні відразу повалити його на землю, просто тому, що йому нема за що чіплятися, у нього немає основи.

До того ж людина, яка не любить своїх батьків, навряд чи здатна полюбити власних дітей – все взаємопов’язане.

Звичайно, трапляється так, що батьки роблять помилки. Але діти зобов’язані навчитися прощати їм це. До того ж навіть наймудріша людина має право на те, щоб оступитися.

Батьки вже були молодими, і тому вони можуть дати правильну пораду в будь-якій ситуації – адже в їх житті вже траплялося щось схоже. Звертатися до них з проханням про допомогу в прийнятті рішень – значить, визнавати авторитет їх мудрості.

Будь-яка згадка батьків в розмові має бути поважною – неважливо живі вони чи ні. Доброта – це найкраще почуття, яке можна відчувати до своїх батьків.

А на чому грунтується повага? На вдячності!

Джерело –
https://mandarynka.com.ua/