Пропонуємо вам кілька порад, як співіснувати з медициною, щоб довше пожити і менше терпіти нещасть від хвороб від геніального хірурга Миколи Амосова.
1. Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровим.
Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі — щоб жити надійно — покладайтеся на себе. Я ніяк не применшую могутність медицини, оскільки служу їй все життя. Але також знаю толк в здоров’ї — теоретично і практично. З цього приводу похвалюся: вже півтора роки проводжу експеримент на собі — три години фізкультури з гантелями і біг.
2. Лікарі лікують хвороби, а здоров’я потрібно здобувати самому тренуванням.
Тому що здоров’я — це «резервні потужності» органів, всієї нашої фізіології. Вони необхідні, щоб підтримувати нормальні функціональні показники — в спокої і при навантаженнях — фізичних і психічних, а також щоб не захворіти, а захворівши, по можливості — не вмерти. Наприклад, щоб кров’яний тиск і пульс не підвищувалися більше ніж у півтора рази при вправах або бігу, а неминуча задишка швидко заспокоювалася.
Щоб не боятися протягу, а застуди швидко проходили без ліків, самі собою. І взагалі, щоб добре працювалося, спалося, «їлось і пилося».
Так ось: ці «потужності» ліками не здобуваються, тільки тренуванням, вправами, навантаженнями. І — роботою, терпінням до холоду, спеки, голоду, втоми.
3. Що таке хвороби, відчуває кожен: прикрий розлад різних функцій, що заважає відчувати щастя і навіть жити.
Причини теж відомі: зовнішні «шкідливості» (інфекція, екологія, суспільні потрясіння), власне нерозумна поведінка. Іноді — вроджені дефекти.
Стверджую: природа людини міцна. Принаймні, у більшості людей. Правда, дрібні хвороби неминучі, але серйозні найчастіше — від нерозумності способу життя: зниження резервів в результаті детренування. Зовнішні умови, бідність, стреси — на другому місці.
4. Тренування резервів має бути розумним.
Це означає поступове, але стабільне. Наприклад, у вправах, бігу або навіть ходьбі щодня можна додавати від 3 до 5% від досягнутого рівня, в сенсі числа рухів, швидкості і відстаней, причому в залежності від віку та надійності вихідного здоров’я. Це ж стосується загартовування, загоряння, і навіть роботи. Якщо сказати про суть тренування — то це режим обмежень і навантажень (РОН, як тепер люблять скорочувати). Це мій коник. Втім, нічого оригінального я не придумав.
Три головні пункти.
Перший — їжа з мінімумом жирів, 300 г овочів і фруктів щодня, і щоб вага дорівнювала цифрі: зріст мінус 100 кілограм.
Другий — фізкультура. Тут справа складніша. Вона всім потрібна, а дітям і людям похилого віку — особливо.
Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то, по ідеї, для пристойного здоров’я потрібно займатися по годині в день кожному. Але немає для цього характеру у нормальної людини. Тому — хоча б 20 — 30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2 — 5 кг. Раджу вправлятися перед телевізором, коли «Новини» показують, щоб час заощаджувати. Як додавання до фізкультури бажано виділяти ділянку для ходьби, по дорозі на роботу і назад, по одному кілометру. Корисно, і нерви зберігає, враховуючи поганий транспорт. Про бігу підтюпцем я вже не кажу — не реально. Але — корисно.
Третій пункт, мабуть, найважчий: управління психікою. «Вчіться панувати над собою». Але ох як це важко! Рецептів багато, аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюся простим прийомом: коли велика напруга і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному рідкісному диханні і намагаюся розслабити м’язи. Найкраще в такі моменти — зробити енергійну гімнастику, але ж обстановка зазвичай не дозволяє. Але все одно, як тільки дозволить — працюйте. Надлишок адреналіну спалюється при фізкультурі, і таким шляхом судини і органи рятуються від спазмів. У тварин стреси вирішуються втечею або бійкою, а людині це не дозволено.
Якщо ти молодий — до 60! — і симптомів від органів немає, то не слід при найменшому нездужанні бігти в поліклініку. Як уже говорив, наші лікарі не довіряють природі, націлені на ліки і спокій.
Бійтеся потрапити до них у полон! Знайдуть хвороби і переконають: «Відпочивати і лікуватися!»
В організмі є потужні захисні сили — імунна система, механізми компенсації. Вони спрацюють, треба дати трохи часу. Майте на увазі, що більшість легких хвороб проходять самі, лікарські зілля тільки супроводжують природному одужанню. Вам кажуть: «Вилікували!», а ви і вірите: «Хороший лікар!»
Якщо вже пощастило потрапити до хорошого лікаря, бережіть його, даремно не турбуйте.
Пам’ятайте, що лікар — це більше, ніж просто фахівець. Це не сантехнік. Вказівки лікаря виконуйте … в міру вашого розуміння. І не вимагайте від нього зайвих ліків, про які від сусідок дізналися.
Повторюся: ліків потрібно пити менше. Наприклад, тепер в моду увійшли крапельниці, вже не тільки в лікарні, але і вдома. Так ось: дурниці це, мода. Одна справа — в реанімації потрібна «важка артилерія», інша — вдома. Різні свідчення.
Що сказати на закінчення? Щоб бути здоровим, потрібна сила характеру.
Як слабкій людині знайти оптимум поведінки в трикутнику між хворобами, лікарями і вправами? Моя порада: вибирати останнє — вправи і обмеження. Принаймні, намагатися. Повірте — окупиться! Втім — кожен господар своєї долі. І здоров’я.
5. Цікаве питання. Чому люди так часто хворіють?
Думаю, що 90% людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здоровими. Але, на жаль, режим вимагає напруження волі. А сили волі у людини мало …
6. І ще.
У світі багато, дуже багато поганих лікарів. Не можу огульно заявити: «всі лікарі погані». Багато хороших, але і поганих — теж. Докази? Запитайте, що вони читають і що вміють. Читають — з практиків — одиниці. Уміють — більш-менш — лікарі хірургічного профілю. Тому що їм без рукоділля просто не можна лікувати. Терапевти щиро вважають, що їм нічого не потрібно вміти — ні аналіз зробити, ні на рентгені подивитися. Є, мовляв, для цього вузькі фахівці. А ми, мовляв, загальні лікарі. Ось так.
І під кінець. Є багато помилок в медичній науці. Часто це залежить від неправильної оцінки статистичних даних. Наприклад, на ваш погляд, в чому причина «розростання», «збільшення» раку?
У світі немає ніякого особливого збільшення кількості ракових хворих (крім раку легенів). Більш того, випадки захворювання на рак шлунка навіть зменшилися. Як займав рак друге або третє місце в причинах смертності — так і займає. Але мало хто враховує, що тривалість життя за останні півстоліття зросла, а на рак найчастіше хворіють люди старшого віку.
