Щоб у діток був добрий апетит, хотілося їм їсти, давали ягідок, свіжої капусточки, чай з м’яти.
А ще давали кислячку, у який кришили цибульку. Бо цибулька, якщо її їсти сирою щоденно, велику силу дає.
Коли у людини уже зовсім сили нема, не може, ходити — силу вертає потерта морква, зварена у молоці і підсолоджена медом, варена пшениця з молоком, виноград.
Щоб не болів животик, давали їсти щоденно потроху червоного бурячка, капусти чи огірочка, часнику.
Якщо простудився — дадуть тобі чай з листочків малини чи чорної смородини.
Жар — високу температуру збивали, приклавши до стоп тертий червоний бурячок з оцетом.
Хворе вушко закапували соком із подорожника. При хрипах, кашлі пили свіжий капустяний сік із цукром. Боліло горло — сік калини з медом.
Волосся, замість шампуней, мили яєчними жовтками. А в кого випадало — втирай перед миттям сік кропиви, чи цибульки, чи часничку. Бородавки розрізаною картоплею чи часником натирали і вони зникали.
Болять зуби — полоскали відваром з гарбузяних сушених хвостиків.
Не тримається сеча — відвар з сухого дубового листя пили.
Чиряки лікували печеною цибулею, міняючи через чотири години.
Обпікся — мазали ранку яйцем.
Нежить — закапували ніс соком свіжого буряка.
Глисти — їли натще серце гарбузового насіння, запиваючи теплим молочком.
Чай – від сатани. Варення від Бога. Чай руйнує підкірки головного мозку, висмоктуючи з них енергію завтрашнього дня
