Свячену сіль здавна вважали чудодійною. Вірили, що вона захищає від нeчистої сили, лiкує, приносить злагоду у сім’ю.
Можна додавати дрібку свяченої або четвергової солі у миску з водою й обмивати нею обличчя. Згідно з повір’ям, немає більш дієвого засобу проти різних косметичних недоліків (прищів, лущення, тьмяності).
Колись свячену і четвергову сіль клали у купіль для немовлят.
Такою водою також добре замочувати насіння перед сівбою і поливати грядки при посадці овочів — матимете гарний урожай.
Кажуть, добре додавати свячену сіль у несолодку випічку. Тоді вона стає особливо корисною.
Колись вважали, що сіль є тим продуктом, який ніколи не їдять вiдьми і чорти. Може, й тому вірили, що сіль як оберіг відлякує злі сили від людини і її дому: Наприклад, четвергову сіль, зав’язану у торбинку, клали в колиску до дитини, щоб захищала від нечистої сили.
Колись подорожні свячену сіль носили в ладанках на грyдях як оберіг.
Вірили, що вона може помирити розсварених родичів, загасити суперечку між подружжям.
Свячена сіль – найпростіший та найнадійніший засіб проти злих сил. Для цього хату обсипають свяченою на Великдень сіллю.
Гуцули насипають її навіть і у взуття під устілки, аби захистити себе від вiдьомських чарів, роблять це також люди, які часто ходять на цвuнтар – «щоб не ходити по мeртвій землі».
Свячену сіль здавна використовували як лiки від бiльма в худоби (вдувають в очі); давали корові, щоб краще їла.
