Восени зі зниженням сонячної активності та похолоданням, що супроводжується тривалими дощами й пронизливим вітром, починається зазвичай період гострих респіраторних захворювань. І в більшості випадків хвороба ловить тих, у кого ослаблений імунітет. Такі симптоми, як швидка стомлюваність, сонливість, млявість, дратівливість, депресія та часті застуди, є основними ознаками послаблення імунітету. Щоб зміцнити своє здоров’я й ефективно протистояти недугам, дуже важливо збагачувати організм корисними для нього речовинами. І осінь – це найліпша та найщедріша пора, яка дарує нам цю можливість розмаїттям овочів, фруктів та ягід, що дозрівають саме тепер.
Осінь багата на різноманітні дари природи. Виноград, яблука, груші, горобина, шипшина, глід, калина, журавлина, гарбузи, морква, буряки, волоські горіхи та багато чого іншого є не лише поживою для нашого організму, а й справжніми природними ліками. Тому так важливо, щоб усе це багатство саме цієї пори було на столі кожного українця. Зупинімося коротенько на деяких із них, аби визначити їхні великі плюси та невеличкі мінуси. Почнімо з яблук.
Практично всі сорти яблук багаті на вітамін С, а цей антиоксидант, як добре відомо, зміцнює імунну систему. Зимні сорти яблук зберігають свої чудові смакові якості та вітаміни до самої весни. Крім вітаміну С, вони містять В1, В2, Е, РР, фолієву кислоту, велику кількість мінеральних речовин, найбільше, звісно, заліза. Проте слід зауважити, що ці властивості свіжих яблук підуть на користь тільки в разі здорового шлунка. Річ у тім, що вони стимулюють утворення шлункового соку, який одночасно з фруктовими кислотами подразнюватиме його слизову оболонку.
Тому в разі проблем зі шлунком ліпше не їсти сирі яблука. Однак їх можна запекти, причому обов’язково солодких сортів. У такому вигляді їх можна вживати за гастритів зі зниженою кислотністю, гострих і хронічних колітів легкого та середнього ступеня тяжкості, виразки шлунка. А для зміцнення імунітету корисні як сирі яблука, так і ті, що незначно термічно оброблені. Тому печені сирим майже ні в чому не поступаються.
Не слід забувати й про груші. Вони містять рідкісні ефірні олії та біологічно активні речовини, які сприяють підвищенню імунітету й здатності боротися з інфекціями, запальними процесами й навіть депресією. Їх рекомендують їсти в разі підвищеної стомлюваності, прискореного серцебиття, спричиненого значними фізичними навантаженнями. Свіжі груші регулюють травлення, добре засвоюються організмом.
Якщо потрібно підняти гемоглобін, спробуйте щодня їсти груші з медом: обчистити від шкірки дві великі стиглі груші, м’якоть розім’яти в мисці й змішати з 2 ч. л. меду.
Бронхіт теж можна лікувати грушами: до 0,5 склянки соку додати 0,5 дес. л. сиропу шипшини, приймати суміш тричі на день.
До речі, груші дуже добре заготувати на зиму (висушити) для узварів. Відвар сушених груш народна медицина рекомендує пити в разі лихоманки, застуди, проносів, кашлю.
Ще один корисний дарунок осені – гарбузи. У них містяться вкрай рідкісний вітамін Т, а також вітаміни А, С, Е і групи В. Гарбузи зміцнюють імунітет, поліпшують травлення. Із них можна приготувати каші, супи, запіканки, рагу, пироги, салати, різноманітні десерти.
Не варто оминати своєю увагою й капусту, буряки та солодку картоплю – батат, це для нас новий овоч, проте він швидко поширюється територією України.
Будь-який вид капусти дуже корисний для імунної системи. Зимові сорти білоголовкової капусти зберігатимуться досить довго, не втрачаючи своїх цілющих властивостей, зокрема рідкісного вітаміну U, який дуже помічний у разі виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, коліту, гастриту, млявості кишечнику. Багата капуста й на вітамін С.
Один з головних борців з осінньою депресією та нудьгою – буряки. Він насичує організм вітамінами А, С, В, Е, Р, РР та мікроелементами – залізом, магнієм, калієм, кальцієм і молібденом. А за вмістом йоду буряки взагалі є чемпіоном серед овочів.
Із усіх цих овочів та фруктів корисно робити соки. Але треба пам’ятати, що деякі соки, зокрема гарбузовий чи буряковий, перед уживанням слід розводити водою чи іншим соком, оскільки вони дуже концентровані. Можна робити овочево-фруктові суміші соків. Проте соки не можуть повністю замінити вживання овочів і фруктів, оскільки останні містять у собі ще клітковину та інші речовини, які допомагають підтримувати нормальну мікрофлору кишечнику.
Сьогодні дієтологи радять уживати щодня овочі та фрукти п’яти різних кольорів та відтінків. Це можуть бути, наприклад: зелене яблуко, жовтий перець, помаранчевий гарбуз, червоний буряк, салатова капуста. Їх можна вживати окремо чи поєднувати в салатах, загальна їх кількість не має перевищувати 500 г на день. Салати добре заправляти маслиновою чи іншою олією, яка вам смакує, а також яблучним чи бальзамічним оцтом.
Осінні ягоди – намистинки здоров’я
Крім перерахованого вище, для профілактики гострих респіраторних захворювань корисно вживати осінні ягоди. Горобина, калина, брусниці, обліпиха, шипшина, журавлина – справжня комора вітамінів. Наприклад, досить спожити 100 г свіжих ягід чи соку обліпихи, щоб організм отримав денну норму практично всіх корисних речовин. Калина, малина та горобина теж нічим не поступаються обліписі. Ці ягоди варто вживати протягом усього осінньо-зимового періоду.
Чай з калиною чи сік з неї, доданий у гаряче питво, – чудово допомагають від застуди. Як і малина, вона має протизапальну дію та підвищує імунітет. Крім цього, калина і організм очистить, і серцево-судинну систему підтримає. Її можна заготувати восени на всю зиму: для цього досить ягоди перетерти з медом.
Особливу увагу хотів би звернути на горобину – як червону, так і чорноплідну. Червона містить рекордну кількість каротину, а в чорноплідній багато калію. Тому її добре заготовляти на зиму: вона дуже ефективна в період епідемій. Чорноплідна, звісно, приємніша на смак, ніж червона, але слід зважати на те, що вона знижує тиск, що не дуже добре для гіпотоніків. Деякі натуропати та фітотерапевти рекомендують поєднувати ягоди обох видів: червона нейтралізує гіпотензивний ефект чорної. До того ж вони доповнюють одна одну, оскільки за вмістом трішки відрізняються.
Фітонциди, що входять до складу червоної горобини, руйнують грибки, сальмонелу та стафілокок. Вітамін РР (нікотинова кислота) благотворно впливає на нервову систему, допомагаючи в разі безсоння та дратівливості. Червоні ягідки можна їсти сирими, а ті, кому пікантна кислинка з гірчинкою не до смаку, можуть зробити з них желе чи зварити компот.
Чорноплідна горобина сприяє зміцненню імунної та ендокринної систем, чинить жовчогінну дію. Її терпкий смак пояснюється вмістом великої кількості пектинів та органічних речовин, які благотворно впливають на травлення.
Ще хочу сказати кілька слів про шипшину та журавлину. Лікувально-дієтичне значення плодів шипшини для організму людини величезне. Вони містяться в кілька разів більше вітамінів, ніж ягоди чорної смородини. У м’якоті сушених плодів запас вітаміну С досягає 20-25 %. Напої зі свіжих і сушених ягід захищають організм від інфекцій, зміцнюють імунітет, підвищують еластичність судин, знижують кількість холестерину в крові, поліпшують роботу печінки та ендокринної системи.
Також у період осіннього авітамінозу, застудних захворювань та ангіни дуже доречно ввести до раціону ягоди журавлини. З них можна приготувати морси, соки, киселі, квас, чай тощо.
Усі осінні ягоди корисні, як свіжі, так і сушені. А замороженими їх можна зберігати всю зиму – вітамінних та антиоксидантних властивостей вони не втрачають.
Однак слід пам’ятати, що навіть у таких природних вітамінах є свої протипоказання. Ягоди червоної горобини не рекомендується вживати людям, у яких погано згортається кров, котрі страждають від серцево-судинних захворювань чи підвищеної кислотності шлунка. Чорноплідна горобина протипоказана за виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, тромбофлебіту, гастриту, закрепів. Шипшина категорично не рекомендується людям, схильним до тромбоутворення й тромбофлебіту, закрепів; спиртові настоянки з шипшини не можна приймати в разі підвищеного артеріального тиску. Обліпиху слід обережно вживати людям із захворюваннями печінки, панкреатиту, холециститу, а також у разі запалення дванадцятипалої кишки. В ягодах особливо багато каротину, який може зумовити алергійну реакцію за серйозних порушень імунітету.
Калина не рекомендується в разі підвищеного згортання крові, схильності до тромбоутворень, артритів, захворювань нирок, виразки шлунка, гастриту з підвищеною кислотністю. Гіпотозонікам, жінкам у період вагітності та лактації калину треба вживати обачно. Журавлину через значну кількість кислот також варто обмежити людям, що страждають від виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриту з підвищеною кислотністю шлункового соку.
Квашення – цілюща осінньо-зимова та весняна їжа
Незамінні для зміцнення імунітету та профілактики й квашені овочі. Річ у тім, що під час квашення відбувається процес бродіння, який зумовлює вироблення в них молочної кислоти, що сприяє розщепленню клітковини й поліпшує засвоєння її організмом. Молочнокислі бактерії активізують роботу кишечнику, насичуючи його корисною мікрофлорою. А, як відомо, велике значення для загального імунітету має й стан нашого кишечнику. До того ж більшість корисних речовин, що надходять до організму разом з їжею, усмоктується саме в кишечнику, а шлаки в кишечнику є перешкодою для цього. Тож його стан безпосередньо пов’язаний із загальним станом нашого здоров’я.
Під час квашення нейтралізуються всі нітрати в овочах, а всі вітаміни й корисні речовини повністю зберігаються.
Дуже корисний і сам розсіл, що утворюється під час квашення. Наприклад, розсіл квашеної капусти п’ють для активізації процесів травлення в разі зниженої кислотності шлункового соку, до того ж він позбавлений грубої клітковини, яка зумовлює здуття шлунка.
Не слід забувати, що квасити можна не тільки капусту, огірки та помідори, а й моркву та буряки, які згодяться для перших страв, зокрема борщу, та салатів.
Наприклад, буряки можна заквасити таким чином: дрібні та середні коренеплоди обрізати й вимити, укласти рядами в діжку чи іншу посудину із широким горлом, залити розсолом (на 10 л води 0,5 кг солі) – він має покривати овочі на 3-5 см, покласти кружок і гніт та закрити зверху марлею. За кімнатної температури процес бродіння триває 10-15 діб. Протягом цього часу слід знімати піну та зливати надмір розсолу. Коли бродіння закінчиться, бочку перенести в холодне місце, там процес квашення сповільниться, та не припиниться, тому кілька разів на місяць доведеться знімати піну й, імовірно, промивати гніт.
Коли застуда на порозі, помічними будуть і такі рецепти:
Узяти 1 цибулину середніх розмірів, 2 зубчики часнику, 200 мл молока. Цибулю та часник очистити й дрібно нарізати. В емальованій каструльці закип’ятити молоко, покласти туди нарізані овочі й варити на слабкому вогні протягом 5 хв, перецідити; випити теплим. Засіб ефективний і в разі ангіни.
Узяти 3 зубчики часнику, очистити й натерти на дрібній тертці. Вичавити з моркви 100 мл соку й додати туди натертого часнику. Приймати засіб тричі на день до повного одужання.
Приготувати суміш з квітів липи та плодів калини у співвідношенні 1:1; 2 ст. л. суміші залити 2 склянками окропу, кип’ятити 5-10 хв, перецідити. Пити гарячим на ніч по 1-2 кухлики.
Приготувати суміш, узявши порівну плоди малини й цвіт липи. 1 ст. л. суміші заварити склянкою окропу, настояти 20 хв, перецідити. Пити по 1 склянці гарячого настою на ніч.
